Булінг в школі: як захистити дитину

Це складна тема, яка турбує багатьох батьків. У нашій статті ви дізнаєтеся, що таке булінг, як йому протистояти та як навчити дитину розбиратися у міжособистісних конфліктах у колективі.

Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина стає об’єктом нападок однолітків, важливо знати, як їй допомогти. Ми зібрали для вас найкращі поради психологів.

Що таке булінг та його види прояву

Булінг – це систематична агресивна поведінка з нерівністю сил, коли жертва не може самостійно зупинити цькування. Кривдник прагне самоствердитися за рахунок слабшого. Ситуації булінгу в школі можуть проявлятися по-різному:

• вербальною агресією
• погрозами
• фізичним насильством
• навмисним псуванням речей
• переслідуванням у соціальних мережах

Часто булінг передбачає, що кривдник має панівну роль у колективі, і інші учні за його вказівкою допомагають цькувати жертву або спостерігають і нічого не роблять через страх.

Як булінг впливає на дитину?

Жертви булінгу часто переживають важкі емоції: сором, провину, розпач, страх, злість. Коли ці почуття переживаються наодинці, тягар емоцій стає ще важчим.

Жертва булінгу може розвинути занижену самооцінку та почуття вивченої безпорадності, що в результаті може призвести до формування комплексу неповноцінності.

Така дитина може уникати спілкування, оскільки негативно сприймає будь-які спроби однолітків налагодити контакт. Навіть якщо це інші діти і ситуація булінгу вже минула, жертва переносить негативні очікування на всіх однолітків, що може спричинити соціальну ізоляцію та труднощі у встановленні нових стосунків.

У важких випадках можливі тривожні розлади, панічні атаки та суїцидальні настрої, що потребує негайного втручання фахівця.

Ознаки булінгу і як зрозуміти, скільки він триває

Батьки можуть зрозуміти, що їхня дитина потерпає від дій агресора, коли помічають такі ознаки:

• Зміни в поведінці — від простого небажання йти до школи до панічних атак.
• Псування речей дитини або їхнє зникнення, раптова втрата особистих речей.
• Часті прохання про гроші.
• Раптова втрата всіх друзів або небажання спілкуватися з ними.
• Фізичні прояви: порушення сну, зміни апетиту, нічні жахи.

Тобто йдеться про різку зміну поведінки, яка не притаманна вашій дитині. Важливо уважно спостерігати.

Якщо такі ознаки тривають тиждень або два, слід бити тривогу, але не буквально. Перед тим як боротися з булінгом, спершу потрібно щиро поговорити з дитиною, щоб перевірити свої підозри. Поясніть простими словами, що таке булінг. Для дітей це поняття може здаватися абстрактним, бо розуміння часто приховане за шарами негативних емоцій. Коли дитина зрозуміє, що відбувається, легше об’єднатися та продумати ефективний план дій.

Чому виникає булінг?

Булінг у школі є предметом обговорення суспільства. Проте причини булінгу слід шукати не лише в стінах школи. Існує три рівні, де зароджується бажання робити травлю:

• особисті причини
• сімейні причини
• соціальні причини

На рівні особистості це проявляється у потребі домінування. Таким чином агресор хоче контролювати ситуацію. Також тут може відігравати роль низька самооцінка. Це дуже дивно звучить, бо агресор не виглядає невпевненим чи сором’язливим. Проте агресивна поведінка може бути компенсацією невпевненості у собі або бажанням приховати комплекси неповноцінності.

Також є люди зі слабкою емпатією. Тобто через особливу структуру мозку в них не розвинене співчуття та емоційне сприйняття.

Такій людині не властиві співпереживання, та вони часто мають дуже низький рівень емоційного інтелекту. Такі люди не знають, що є софт скіли і що їх можна розвивати. 

До особистісних причин слід віднести імпульсивність, нездатність впоратись із гнівом та негативними емоціями, які одразу перетворюються на агресивні дії.

На рівні родини це може бути приклад дорослих. Якщо в родині рольовою моделлю розв’язання проблем є жорстокість, то дитина також буде вважати нормальним вирішувати конфлікти в колективі через жорстокість. Авторитарне виховання також може бути причиною булінгу. Надмірна критика і фізичні покарання виховують у дитині злість. Цю злість вона потім принесе в колектив і виплесне її там.

На рівні соціуму булінг часто провокується толерантністю до жорстокості. Пасивність відповідальних дорослих та безкарність провокують повторення ситуацій цькування. Також колектив, в якому є конкуренція, заздрість, неприйняття соціальних та фізичних відмінностей, провокує те, що булінг стає способом формування ієрархії.

Отже, булінг в школі. Що робити вчителям?

Перше, що потрібно зробити, — це назвати все своїм ім’ям. Не дозволяйте маскувати це під “ігри”. При цьому говоріть про явище, а не про конкретних осіб.

Наступним кроком є визнання загальності проблеми. Ми не відокремлюємо постраждалого, агресора або свідків ситуації! Ми кажемо, що це загальна проблема колективу, наводячи приклади.

“Якщо людина не слідкує за своїм здоров’ям, то вона хворіє. Якщо колектив не слідкує за своїми відносинами, то він хворіє на агресію. Це дуже погана хвороба, і потрібно всім вилікуватись!”

Так ми об’єднаємо колектив в роботу над однією ціллю. Дуже добре використовувати допоміжні засоби для ілюстрації процесу. Можна подивитися відеоролики на YouTube або документальні фільми про булінг і як із цим бути. Замість уроку математики або української мови проведіть урок доброти та емпатії. Хорошим прикладом буде показати булінг як явище в контексті історії України, щоби показати страшні наслідки цих подій.

Необхідно сформувати новий кодекс поведінки в класі або групі. Справжній вчитель чітко заявляє про неприпустимість агресії. Складіть список правил (зокрема, розбороняти бійки, обов’язок свідків зупиняти насильство та повідомляти дорослих) та зафіксуйте його підписами всіх учнів.

Також важливо перемкнути настрій у колективі з булінгу на інші, більш яскраві та позитивні заходи. Влаштовуйте екскурсії, ярмарки, спортивні змагання. Відзначайте сильні сторони кожного учня.

Як боротися з булінгом батькам?

Спокійно поспілкуйтеся зі своєю дитиною, намагайтеся відкласти вбік власні емоції та більше слухати.

Будьте на стороні своєї дитини, поясніть, що її вини немає. Разом сплануйте подальші кроки, такі як візит до школи. При цьому запевніть дитину, що це буде непомітний візит, щоб не погіршити ситуацію.

Сплануйте свій візит до школи. Попередьте педагога, що ваш візит повинен бути непомітним для учасників булінгу. Ваша дитина не повинна бути присутня, щоб не чути цієї розмови та можливих звинувачень на свою адресу.

Розпочинайте розмову з відповідальним за клас учителем. Чітко та впевнено кажіть, що це проблема булінгу. Жодних інших формулювань! 

Ви можете стикнутися з відмовою визнавати ситуацію. Це нормально, але наведіть конкретні приклади та запитайте, як би почувалася ця людина у цій ситуації. Проте ваша мета — не налякати людину, не тиснути на неї, а зробити так, щоб викладач зрозумів ситуацію та почав на неї впливати.

Запитайте, як він планує вирішити проблему. Якщо зрозумілої відповіді немає, зверніться за допомогою до соціального педагога, шкільного психолога, завуча чи директора. Тобто йдіть вгору за соціальною ієрархією. Доведіть свою наполегливість у вирішенні питання, адже кожен день для вашої дитини — це ризик потрапити під жорстокі дії однолітків.

Коли ви знайдете людину, яка буде впливати на колектив, спитайте, яким чином це буде відбуватися. Всі дії повинні бути спрямовані не на приборкування агресора, а на вирішення ситуації в цілому. Домовтеся, що ваша дитина може звернутися до цієї людини у разі виникнення загрозливої ситуації.

Якщо ви відчуваєте, що ваша дитина перебуває під тиском негативних емоцій, зверніться до психолога окремо від школи.

Не намагайтеся розмовляти з батьками кривдника, бо вони можуть звинувачувати вашу дитину, не визнавати ситуацію, а ще гірше — можуть наказати свою дитину за жорстокість. Наступною постраждалою може стати ваша дитина. Ніколи не радьте дитині “дати здачі” чи “подружитися” з кривдником. Запевніть дитину у своїй підтримці та разом обміркуйте план дій.

Виховуйте у дитини впевненість у собі — це найкращі ліки проти булінгу. Жертва, яка не відчуває впевненості та сил, притягує агресора. Створюйте ситуації успіху для своєї дитини. Знайдіть колектив — це можуть бути гуртки чи секції, де дитина буде успішно досягати своїх цілей. 

Коли дитина виконує домашні завдання, наголошуйте на тому, що виходить найкраще, ігноруючи те, що не виходить. Це допоможе дитині повірити в себе та запобіжить формуванню комплексу жертви.

Доводьте справу до кінця. Навіть якщо ви бачите поступові зміни на краще, не зупиняйтеся. Ситуацію потрібно викорінити стійко та назавжди.

Відповідальність за булінг у школі несуть усі: адміністрація школи, вчителі, батьки, діти. І якщо діяти спільно, проблему можна буде усунути.