Чим корисні комп’ютерні ігри для дітей і як не допустити залежності

Сучасний світ просочений необхідністю бути онлайн. Дорослі не випускають з рук смартфонів; діти більше грають у мережеві  відеоігри. Сьогодні онлайн-життя стало новою нормою, і це не «добре» чи «погано» – це факт. Відеоігри можуть стати для дитини як потужним інструментом розвитку, так і причиною залежності. 

Ми зібрали ключові факти, які допоможуть вам сформувати свідомий підхід до ігрового дозвілля вашої дитини. 

Що таке комп’ютерні ігри та чому вони стали частиною життя дітей 

Насамперед комп’ютерні ігри — це яскрава динамічна картинка, яка супроводжується гарною історією та можливістю стати її частиною. За мить дитина може перетворитися на дослідника нових територій, стати хоробрим воїном у бою, творцем тисячі будівель та механізмів, вправним паркуристом, власником ферми або заводу. І це дуже захоплює.

Раніше діти мали лише власну уяву, папір, олівці, м’яч та подвір’я, а зараз мають світ онлайн, і він безмежний. Крім того, поринаючи в гру, дитина може дистанціюватися від проблем, стресу, самотності, труднощів.

Гарна новина в тому, що зараз межі між навчанням та грою все більше розмиваються. Дуже багато платформ для онлайн-навчання використовують ігрові механіки, щоб зацікавити учнів, і це приносить гарні результати.

Користь комп’ютерних ігор для розвитку дитини 

Коли гравець реєструється, він має пройти навчання, щоб адаптуватися до ігрового процесу. Далі гравцю потрібно розвивати навички, досягати цілей. А це потребує стратегічного мислення та ухвалення рішень у динамічному середовищі. При цьому в грі майже завжди можна відродитися, а тому дитина вчиться не боятися помилок та йти до своєї цілі.

Любителі екшн-ігор розвивають зорово-моторну координацію, бо іноді рахунок іде на лічені секунди, а з тобою команда, яку не можна підвести, тож дії повинні бути чіткими та злагодженими. Світ гри доволі динамічний, і тут є умови для розширення поля зору, бо гравець повинен тримати у фокусі декілька об’єктів одночасно.

Соціальні навички теж в плюсі. Більшість школярів на перервах обговорює відеоігри, а потім вдома зідзвонюється та разом йдуть у рейд або здобувають скіли, проходять рівні. Відеоігри можуть об’єднувати та ставати спільним ігровим майданчиком.

Ігри дають можливість навчитися вирішувати складні завдання. Змушуючи дитину аналізувати їх, розбивати на маленькі частини, пробувати різні варіанти. І все це відбувається без страху, бо це гра. 

Які бувають комп’ютерні ігри?

1. Логічні та стратегічні ігри. Сюди можна віднести різноманітні розвивальні ігри для дітей 10–12 років, які вчать планувати та вибудовувати стратегію розвитку. Це як шахи, але онлайн. І за цими ніби складними словами криється цікавий ігровий процес. Дитина, не усвідомлюючи цього, напрацьовує навички просто з цікавості. 
2. Пригодницькі та сюжетні ігри. Дитина приміряє на себе різні ролі та починає розуміти, що подобається, а що ні. Можливо, у такий спосіб дитина краще зрозуміє себе, а, можливо, і ви краще зрозумієте свою дитину, якщо будете уважно слухати.
3. Освітні ігри та симуляції. Це взагалі скарб сучасності. З книжками вчитися нудно, а на екрані — динамічно і яскраво. Навчальний матеріал сам себе пояснює: букви співають, цифри створюють об’єкти, іноземні слова перетворюються на мультфільм. Зацікавити дитину навчанням стає легше.
4. Онлайн-ігри з командною взаємодією. Дитина вчиться співпрацювати, виконувати свою частину обов’язків для досягнення загальної мети. В реальному житті це дуже цінні навички.

Як перетворити комп’ютерні ігри на інструмент розвитку 

Насамперед, обирайте корисні ігри. Дуже добре, якщо дитина буде грати в ігри відповідно до свого віку та без агресивних механік (це коли ігри містять сцени насильства, конфлікти, швидкий темп дій та елементи, які можуть провокувати збудження у гравця). Щоб знайти гру відповідно до віку вашої дитини, користуйтеся рейтингами ігор ESRB та PEGI.

Намагайтеся дотримуватися балансу. Відеоігри можуть бути способом відпочинку після навчання та виконання обов’язків, а не засобом втечі від них. Тобто цікаві ігри для дітей, наприклад, 10-річних, повинні чергуватися з часом для живого спілкування з родиною, активного відпочинку на свіжому повітрі та творчості поза екраном. Адже гармонійний розвиток можливий лише тоді, коли віртуальні досягнення доповнюють реальні успіхи, а не замінюють їх. 

Перетворюйте гру на навчання. На базі таких популярних ігор, як Minecraft чи Roblox, можна вчитися програмуванню та дизайну.  Якщо дитина захоче стати програмістом в майбутньому, це зробить професійні онлайн-курси з Пайтон зрозумілішими та легшими для засвоєння.

Ризики комп’ютерних ігор і як їх контролювати

Основні ризики в онлайн-світі пов’язані із шахрайством, залежністю від ігор, шкідливим контентом, перевантаженням нервової системи, соціальною ізоляцією. Тому батьки повинні бути активними учасниками цифрового життя власних дітей, особливо на початку цього шляху.

Для дітей 5–8 років необхідне формування позитивних навичок. Обираючи перші комп’ютерні ігри для дітей 5–6 років, батьки мають  здійснювати пильніший контроль. Використовуйте дитячі облікові записи, де обмежуйте контент та пошукові запити. Змініть параметри спілкування, щоб дитина спілкувалася лише з перевіреними друзями. Також, обираючи ігри для дітей 7 років, варто облаштовувати місце для гри у спільних зонах дому, а не наодинці у власній кімнаті. І головне — грайте разом з дитиною. Так ви побачите, з чим вона стикається в іграх, а також зможете навчити її, як правильно поводитися в різних ситуаціях.

Для дітей 9–12 років рівень контролю потрібно знизити, а фокус змістити на виховання самостійності. В цей період дитина вже хоче грати незалежно від батьків. Особливо популярні командні ігри для хлопців 11–12 років, проте в цей період батькам потрібно домовлятися про чіткі ліміти часу та контенту.  Поясніть дитині, як працюють інструменти безпеки, навчіть самостійно блокувати або ігнорувати неприємних користувачів. Погодьте час та місце для ігор. Складіть список дозволених ігор. Обговоріть також важливість захисту персональних даних, допоможіть вигадати нікнейм.

Підлітки 13–15 років не надто перейматимуться вашими настановами, або активно робитимуть такий вигляд. Тому тут важливо знайти баланс між наглядом та повагою до приватності підлітка. В цей період правила ви диктувати не зможете! Тут потрібно домовлятися щодо контенту та ліміту. Переконайтеся, що підліток знає, як повідомляти про порушення та використовувати фільтри повідомлень для захисту від шкідливого контенту. Слідкуйте за фізичними та емоційними змінами: головним болем, порушенням сну, погіршенням успішності в школі або спалахами гніву під час прохання зробити перерву. Це ознаки формування залежності.

Молодь 16+ у більшості випадків технічно обізнана та прагне повної незалежності. Роль батьків зміщується від контролера до порадника. Заохочуйте підлітка самостійно керувати налаштуваннями приватності, розуміти, як використовуються його дані, та усвідомлювати цінність грошей при покупках в іграх. Поясніть підлітку, що він може звернутися до вас за допомогою, якщо зіткнеться з погрозами, шантажем або іншими ризиками онлайн.

Як не допустити залежності 

• Залежність може сформуватися від поганої звички проводити багато часу перед екраном. І причиною цього, мимоволі, можете бути саме ви. Якщо ви самі звикли засиджуватися перед екраном у соцмережах, гортати новини, то не буде дивним, що дитина стане копіювати вашу поведінку, щоправда, своєрідно, поринаючи у світ ігор.

Якщо це так, то не картайте себе, а краще замініть віртуальну активність на реальну. Це можуть бути прогулянки на свіжому повітрі, заняття спортом, творчість, турбота про родину та облаштування помешкання.

• Поставте собі запитання: а чому так сталося? Залежність від екрана виникає через брак спілкування, відчуття самотності, стрес або відсутність яскравих подій в реальному житті. Коли ви зрозумієте, в чому причина, ви перестанете боротися із наслідками, а зможете ефективно виправити ситуацію.

• Розмовляйте з дитиною про втрачений час та небезпеку зловживання гаджетами. Діти будуть краще сприймати ваші дії, спрямовані на зменшення екранного часу, коли будуть розуміти, що за цим стоїть.

• Контролюйте використання всіх гаджетів, до яких має доступ дитина. Хай вони перебувають у загальних приміщеннях, де ви зможете відстежувати, скільки часу онлайн проводить дитина.

• Якщо ви помітили ознаки залежності, але не маєте ресурсу самотужки долати цю проблему, зверніться до фахівців за порадами та настановами. 

І пам’ятайте: краще робити профілактику, ніж усувати залежність, тому спостерігайте за своєю дитиною уважно. Знання про ігри дадуть вам можливість об’єктивно ставитися до ігрового часу дітей.

Отже, відеоігри можуть допомагати, а можуть ускладнювати життя. У ваших руках є можливість взяти всю користь відеоігор для розвитку вашої дитини. Якщо ви не впевнені, як це зробити, ми завжди допоможемо вам. OsviTech онлайн-школа в якій навчаються граючи:)