Що робити, якщо дитина не хоче йти до школи

Якщо ви батьки школяра, то, найімовірніше, ви стикалися з моментами бунту проти навчання. Тут відразу слід дивитися, чи це хвилювання перед важливим заходом, а може поганий сон уночі. Тобто, якщо це ситуативне небажання, то важливо підтримати дитину, поставитись з розумінням до її труднощів. Але якщо ці протести тривають довгий час, то читайте нашу статтю, щоб зрозуміти, як зацікавити дитину до навчання. Ми зібрали для вас дієві поради.

Чому діти не хочуть ходити до школи

Психологи та педагоги виділяють декілька найпоширеніших причин, серед яких:

• велике навантаження з предметів;
• конфлікт із вчителем або образа на нього;
• конфлікти та проблеми у спілкуванні з однолітками;
• страх перед старшокласниками;
• проблеми всередині сім’ї;
• якщо дитина — «біла ворона» в класі.

Коли дитина потерпає від великого навантаження. То, перш за все, поясніть, що ви любите дитину незалежно від оцінок або рівня навчання. Можна поспілкуватись із вчителем і дізнатись, через що проблеми з навчанням (неуважність, невиконання домашніх завдань, нерозуміння термінів). А ще можна дізнатися, які предмети потребують більше уваги (математика,  українська мова, читання, історія України тощо). Тільки не сваріть після цього дитину. Пам’ятайте: її протест ходити у школу — це спроба у свій спосіб розв’язати проблему. Тому ви, як дорослі, можете запропонувати кращі варіанти та зосередитись на конструктиві. Далі можна займатися з дитиною самостійно, а можна найняти репетитора чи записати на курс.

Коли дитина ображається на вчителя або конфліктує з ним, то спробуйте пояснити позицію вчителя. Обговоріть ситуацію. Але тут треба діяти обережно, необхідно зберігати авторитет вчителя в очах дитини. Поясніть, що критикують не саму дитину, а її роботу. Роботу можна виправити, а от дитина виправлень не потребує. Вона чудова така, яка є. А ще зверніть увагу на те, скільки всього у дитини виходить. І що в порівнянні з кількістю помилок — це є значним прогресом.

Поговоріть наодинці з вчителем. Попросіть про толерантне ставлення. Скажіть, що через крик дитина закривається і не розуміє, що від неї хочуть. Попросіть вчителя бути більш лояльним до дитини. А зі свого боку скажіть, що провели бесіду вдома з дитиною.

Конфлікти та проблеми у спілкуванні з однолітками. Якщо це конфлікти, треба обговорити ситуацію вдома. Навчіть дитину оборонятися у разі потреби, уникати місць, де можуть траплятися конфлікти, правильно реагувати на провокації (зберігати спокій, повідомляти дорослих). Поговоріть із вчителем. Цілком може трапитись, що через велике навантаження вчитель може не помічати конфлікту. Тож розкажіть про нього (звичайно, розмова повинна відбуватися без дитини). Обговоріть із вчителем можливі варіанти розв’язання проблеми. 

А якщо ситуація в тому, що дитина соромиться заводити друзів та не має свого кола спілкування у класі, то можете допомогти дитині подружитися з однокласниками. І мова йде не про весь клас. Принаймні один однокласник або два можуть потоваришувати з вашою дитиною. Влаштуйте свято, екскурсію або пікнік, запросіть однокласників, яких захоче бачити ваша дитина.

Страх перед старшокласниками. Інколи вони так самостверджуються, ображаючи маленьких дітей. Це дуже негативна ситуація, яку вирішувати треба негайно і рішуче. Треба поставити до відома адміністрацію школи, класного керівника старшокласника. Та обговорити з дитиною, як захиститися від нападок.

Проблеми всередині сім’ї. Це виглядає дивно, і, на перший погляд, зовсім не стосується школи. Але! Якщо дитина не відчуває вашої любові, а всі розмови зводяться до того, що ви питаєте про оцінки, — це погано. Дитина може відчувати школу як бар’єр між вами. Або добиватися вашої уваги через негативні ситуації, бо коли все добре, ви на це не звертаєте уваги. Проводьте з дитиною більше часу разом. Питайте не про оцінки, а про те, що цікавого вона дізналася, що веселого було.

Якщо дитина — «біла ворона» в класі. Не намагайтеся “перефарбувати” дитину під колір класу. Діти в школі різні. Часто “білі ворони” майбутні винахідники, митці чи лідери, яким просто тісно в стандартних рамках. Поясніть дитині: бути іншим — це нормально! Це не вада, це твоя суперсила, яку інші поки що не можуть осягнути. Школа не весь світ. Якщо немає контакту з однокласниками, терміново шукайте гурток за інтересами.

Що робити якщо дитина не хоче вчитися? Варіанти дій

Важлива ремарка. Перед тим як віддавати малюка до школи, треба провести діагностику готовності до неї. Бо школа — це навантаження, а дитина повинна бути до нього готовою.

Дізнаймося причину. Ставте більше відкритих питань, які потребують розгорнутої відповіді, та уважно слухайте. Якщо ви будете розуміти корінь проблеми, то й шляхи виходу з неї стануть яснішими. Можливо, вам допоможе, якщо ви зміните режим дня і дитина буде висипатися, або допоможуть відвідування дитячого психолога чи репетитора.

Окрема тема — це булінг, тому перевірте, чи не ображають вашу дитину в школі. Ви, як батьки, повинні дізнатись, з якою саме проблемою зіткнулась ваша дитина, та допомогти її вирішити. Тут може постати питання: хто несе відповідальність за дитину у школі? І так, це шкільна адміністрація та вчитель. Проте, не слід знімати з себе відповідальність і тиснути тільки на навчальний заклад. Важливо розуміти, що лише спільними діями, ви зможете розв’язувати проблему булінгу.

Якщо йдеться про молодшу школу, то може допомогти іграшка-талісман. Вдома оберіть улюблену іграшку та разом з дитиною “наділіть” її суперздібностями: випромінювання поля спокою, утворення захисного бар’єру, створення хмаринки удачі або ще щось. Тут немає обмежень, а є поле для творчості. Але подивіться, чого більше потребує ваша дитина: захисту, спокою, впевненості. Чого бракує – тим і наділяйте іграшку-талісман.

Порадитись з вчителем. Вчитель бачить ситуацію зсередини, тож важливо почути і його думку. Такий широкий погляд на ситуацію дозволить вам придумати, як діяти. А також вчитель може підказати дієві заходи, адже такі ситуації трапляються не вперше і не в останнє.

Бесіди про важливість навчання. Без залякувань та маніпуляцій. З молодшим школярем потрібно розмовляти та обходитись як з особистістю. Вже не кажемо про дорослих школярів — там рівень комунікації «дорослий-дорослий» само собою зрозумілий.

Формуємо правильну систему навчальної мотивації. Вчитися, ходить до школи, виконувати домашні завдання не заради планшета, грошей або ще якихось придбаних “забаганок”, а заради розвитку, розширення своїх можливостей і розуміння, як все влаштовано у суспільстві. Якщо ви міркуєте: як заставити дитину вчитися – у такому разі ви позбавляєте дитину власної суб’єктності. Вона перестає бути суб’єктом, який робить власні дії, вона стає об’єктом, на який впливають різним способом, щоби досягти мети.

Як правильно реагувати на відмову йти до школи

1. Якщо дитина скаржиться на погане самопочуття. Звертаємось до лікаря, щоби підтвердити або виключити хворобу. Ви одразу окреслюєте умови, на яких дитина залишиться вдома. При поганому самопочутті слід лежати в ліжку та відпочивати без телевізора, планшета або телефона. Приймати ліки. Якщо стає краще, то можна позайматися за шкільною програмою. Дитина повинна розуміти, що це не відпочинок. І що симуляція подібних станів не є гарним способом розв’язати проблему.
2. Якщо ви вважаєте, що дитина не хоче вчитися у школі через проблеми у спілкуванні з однолітками. Після школи запропонуйте разом провести час і відвідати будь-який улюблений заклад дитини. Там, поміж розваг, знайдіть час для відвертої бесіди. Спитайте дитину, що її турбує в школі. А потім разом придумайте вихід з цієї ситуації. Головне, щоби дитина відчувала вашу щиру прихильність.
3. Виключіть покарання та нотації. Це перша відповідь на питання: як пояснити дитині, що треба вчитися? Через страх покарання дитина може замкнутися, і коли в неї дійсно почнуться проблеми, вона боятиметься або не захоче прийти до вас. Тривалі нотації дадуть зворотний ефект та тільки посилять небажання йти до школи.
4. Розкажіть дитині власну історію. Пригадайте, як ви не хотіли йти до школи і що допомогло вам з цим впоратися.
5. Ще раз нагадаємо про режим дня. Щоби гарно прокидатися, дитині потрібно висипатися, тож робіть усе можливе і вкладайте дитину спати о 21:00–22:00.
6. Гарно проводьте вихідні дні. Хай дитина забуде про навчання, відпочине, набігається вдосталь, награється, поїсть смачно, поспілкується з родиною. Такі острівці відпочинку дадуть гарний енергетичний заряд для навчання протягом тижня.