Чи впізнаєте ви це відчуття? Ще вчора ваша мила, слухняна дитина перетворилася на бунтівну, часом агресивну і непередбачувану людину. Здається, на порозі вашого дому стоїть чужинець, який ігнорує ваші правила, закочує очі на поради та шукає привід для конфлікту.

Ваші серце й голова розриваються від запитань: Що я роблю не так? Як це зупинити? Що сказати, щоб не погіршити ситуацію? Ви відчуваєте розгубленість, безпорадність і часом навіть тихий гнів, дивлячись на цю стіну нерозуміння.

Ми знаємо, як це важко. Цей період як справжній марафон для батьків. Але ви не самотні! Ми зібрали практичні, перевірені та психологічно обґрунтовані поради, які допоможуть вам не просто вижити, а й зберегти зв’язок із підлітком, навчитися розуміти його справжні потреби та впевнено діяти тут і зараз. 

Що у підлітка в голові

Перехідний вік у хлопців і дівчат супроводжується симптомами, які спостерігаються у більшості випадків. З точки зору нейробіології ті частини мозку, які відповідають за управління емоціями та прийняття рішень, знаходяться в стадії активного розвитку та перебудови, тому працюють не так, як у дорослих. З цього випливають психологічні проблеми підлітків, нестабільна поведінка, перепади настрою. А ще треба пам’ятати про фізіологічну перебудову тіла, гормональні сплески, і ось перед вами підліток, який то вибухає, то лежить як кабачок на городі. Звісно, це не виправдання відверто хамській поведінці, але, зважаючи на це, вам буде легше приймати свою “важку” дитину. Добра новина в тому, що ближче до 20–25 років все нормалізується і налагодиться.

Так, проблемний чи ні

Попри неприйнятну, на вашу думку, поведінку, деяка все ж таки є типовою для перехідного віку у дівчат та хлопців. Важливо розуміти межу, щоби полегшити собі життя із підлітком.

До типової поведінки дівчат та хлопців 13-14 років слід відносити прагнення незалежності, незвичного самовираження, певне відсторонення (закочування очей на ваші поради, грюкання дверима).

До проблемної поведінки слід відносити потрапляння в погані компанії, вживання алкоголю чи наркотиків, куріння, насильство як над іншими, так і аутоагресія, навмисні злочини. Також поява симптомів розладу харчової поведінки. У цих випадках необхідне втручання батьків та інших спеціалістів (психологів, лікарів, педагогів) для допомоги.

Поради, як спілкуватися з проблемними підлітками

1. Знайте власні “кнопки” та не дайте можливості на них натиснути. Підлітки часто кидають виклик авторитетному дорослому, поводячись нестерпно. Наприклад, дівчата 12 років можуть зухвало вказувати матері на несмак її гардеробу або зовнішнього вигляду. Вони знають, як вивести вас із себе, які слова для цього потрібні. Так звані “кнопки”, на які слід натиснути, щоби ви перетворилися на фурію, з якої хлюпочуть емоції. Тоді підліток відчуває, що має владу впливати на ваш стан та на вас.

Такими “кнопками” можуть бути образливі фрази, відверта зневага, порушення правил та обіцянок, провокації.

Ваш перший крок – зберігати холоднокровність. Але у вас повинно бути достатньо внутрішньої сили загасити власний вогонь гніву та роздратування. Тут допомагає повільне дихання, або почніть рахувати про себе від ста до нуля. Тим самим спрямовуючи фокус уваги на лічбу. Після короткої паузи вам легше буде сказати щось виважене та конструктивне.

У гірших випадках, коли фокус на диханні та рахування не допомагає, потрібно дистанціюватися. Фізично вийти із зони конфлікту. Якщо дозволяє момент, то зробіть невеличку прогулянку, якщо ні – просто вийдіть до іншої кімнати. Можна сказати підлітку щось таке: “Зараз розмова перейшла в конфлікт, я не хочу сперечатися. Давай візьмемо паузу і потім повернемось до цієї розмови”.

2. Встановіть чіткі правила. Одне з перших, яке буде, – повага до вас.  Якщо ви відчуваєте, що виникає ситуація і ви в душі питаєте у себе: “Чому син не поважає мене як матір? Я ж все для нього роблю”, важливо негайно закласти основу взаємодії. Підліток повинен розуміти, що не можна зневажати рідних, а потім отримувати від них допомогу та певні привілеї. Залежно від вашої ситуації, сформуйте декілька пунктів, які будуть відображати те, як слід розмовляти та поводитися. Формулюйте чітко та коротко. Повісьте список десь на видному місці та доведіть до відома всіх, кого він стосується. 

3. Висловлюйтесь впевнено. Навіть якщо всередині все тремтить, зовні ви повинні виглядати спокійно та впевнено. Це буде демонструвати вашу лідерську позицію.

4. Не тисніть надмірно. У ситуаціях, які є не критичними, спробуйте виявляти співчуття. Якщо ви бачите, що така сумбурна поведінка виникла через певні труднощі в житті або навчанні (наприклад, проблеми з математикою чи домашніми завданнями), то вислухайте і прийміть емоції підлітка. Зрозумійте, така поведінка – це наслідок внутрішньої боротьби та неспроможності вирішити проблему. При цьому сам підліток хоче виглядати сильним та незалежним.

Стримуйте крик та нотації. Спитайте, як хоче розв’язати цю проблему сам підліток, не даючи інструкцій та порад (поки він сам не спитає).

5. Пропонуйте свою думку, а не диктуйте директиви. Вислухайте підлітка, а після того спитайте, чи хоче підліток почути вашу думку. Не засмучуйтесь, якщо не хоче. Значить не час, але цей час настане неодмінно.

6. У складних ситуаціях акцентуйте на наслідках. Підлітки не мають достатньо досвіду, щоби бачити всі наслідки своєї поведінки. Розкажіть їм про це. Хай знає, як це може вплинути на його життя, запропонуйте свою допомогу. Покажіть, що не дивлячись ні на що, ви готові до співпраці.

Підліткова агресія, що робити батькам?

Емоційні зміни підлітків часто проявляються в агресивній поведінці, але це, на перший погляд. Якщо придивитися, то за нею ховається емоція, яка не може знайти вихід. Наприклад: сором, смуток, розчарування, вразливість, збентеження, страх, біль. Цей внутрішній негатив необхідно екологічно проявити, і не завжди підлітки здатні це зробити. Тут завдання для батьків буде допомогти підлітку впоратися з емоціями конструктивно:

• у моменти спалаху емоцій будь-які розмови не будуть сприйматися. Після того як підліток заспокоїться (і ви водночас). Поясніть, що він відчував таку-то емоцію, що в такому стані не слід приймати рішення або щось обіцяти. Розкажіть про наслідки таких дій. При цьому намагайтеся не погрожувати, а спокійно ознайомлювати підлітка з реальністю.
• фіксуйте те, що стає спусковим гачком для спалаху гніву. Так ви будете розуміти, коли наближається спалах. Ознайомте зі своїм списком підлітка, обговоріть, що можна зробити, аби спалах гніву був менш руйнівним. Наприклад: якщо перед тим, як з’являється бажання когось вдарити, стискаються кулаки, то потрібно розтиснути пальці або вийти в іншу кімнату.
• поміркуйте над тим, а як у здоровий спосіб виплеснути гнів. Спорт, малювання, спілкування тощо. У вас повинні бути способи з урахуванням місця та контексту взаємодії. Якщо спалах гніву відбувається у школі, то підліток не сяде малювати або писати щоденник, йому треба набір швидких дій, які можна використовувати тут і зараз. Наприклад: на перерві він зможе увімкнути улюблену музику у своєму плейлисті. На уроці – порахувати про себе та зробити дихальну практику. Вдома він може малювати та рвати малюнки, вийти на пробіжку, побити грушу, увімкнути музику на всю та шалено танцювати. До речі, це гарні способи і для дорослих 😉
• Бути прикладом та показувати власну стійкість перед гнівом. Якщо ваш підліток виводить вас із себе та всіляко намагається зачепити, важливо дати простір власним емоціям. Можете так і казати: “Я страшенно гніваюся, мені потрібна пауза, щоби пройтися/подихати повітрям/ вмитися/ випити чаю”. І неодмінно йдіть і робіть це. Тобто у вас має бути і власний список дій, що робити, коли ви страшенно гніваєтеся на дитину та відчуваєте, що можете їй щось зробити не добре.

Важливо! Кожен має право на власну безпеку. Якщо ситуації виходять з-під контролю, не соромтеся та просіть допомоги у друзів, родичів, звертайтеся до психологів чи викликайте поліцію. Це не означає, що ви винесли сміття з хати, що перестали любити власну дитину. Безпека повинна залишатися на першому місці.

Як знайти спільну мову з підлітком

Поверніть увагу до себе. Подумайте, які емоції ви відчуваєте під час спілкування з підлітком. Припиняйте комунікацію, якщо ви відчуваєте: злість, гнів, роздратування, образу. Просто вийдіть до іншої кімнати, навіть якщо розмова не завершена. Зробіть невеличку дихальну гімнастику (вдих – 4 рахунки, затримка дихання – 4 рахунки, видих – 4 рахунки, затримка дихання – 4 рахунки – і так декілька циклів), або випийте води чи чаю. Тут головне – заспокоїтись та втамувати негативні емоції. Потім можна відновлювати розмову.

Проводьте час разом. Це може здаватися неможливим тому, що підліток прагне відштовхнути сімейні цінності та чимдужче поспішити до друзів. При цьому, можливо вже починаючи з 10 років, на всі ваші прохання дитина буде пирхати та закочувати очі. Але це показна поведінка. Залишіть хоча б одну сімейну традицію (спільний похід на каву в суботу, родинна вечеря в п’ятницю, прогулянка лісом раз на місяць і таке інше). Можливо, не завжди вдасться гарно поспілкуватись, або навіть будуть сварки. Проте ви залишите одну стежку, яка допоможе налагодити спілкування, і підліток зможе поділитися своїми переживаннями у певний момент.

Шукаємо спільне. Важливо знайти теми, які можна обговорювати без криків та істерик. Там, де хочете критикувати, пошукайте плюси: рвані джинси, фіолетове волосся, важкий рок – це не катастрофа. Ваша дитина хоче показати світу свою унікальність, чому б і ні. Послухайте в машині музику з плейлиста підлітка, разом оберіть лук, який втілить прагнення вашої дитини, сходіть на шопінг разом та пошукайте ще якісь цікаві рішення для стилю вашої дитини.  У такий не хитрий спосіб ви знайдете відповідь на питання: як розговорити дитину.

Слухайте. Якщо вам так пощастило, що підліток 13 років хоче з вами поділитися власними хвилюваннями, то перетворіться на слух. Більшості батьків лише доводиться мріяти про таке. Серйозно! Відкладіть мобільний, відсядьте від телевізора і слухайте. І так, якщо зараз ви не приділите достатньо уваги підлітку, наступного разу може і не бути. А вам залишиться лише гадати, що відбувається в його житті та нескінченно тривожитися. Тому слухайте та тільки повторюйте, що він сказав іншими фразами (це техніка активного слухання). Тобто без нотацій, погроз, негативної констатації, засуджень, порад, критики, глузування. Тільки повтор сказаних ним сенсів у своєму розумінні. Так ви самі подивитесь на ситуацію його очима. А якщо відчуваєте, що емоції беруть над вами гору, то перечитайте першу пораду.

Поразка не привід зупинятися. Будьте готові, що всі ваші спроби підуть лісом, а дитина буде поводитися так, що і пропонувати нічого не хочеться. Психологія дівчат-підлітків та хлопців-підлітків така, що їм потрібно самоствердитися як особистості, нехай у такий недолугий спосіб. Прийміть це, остигніть, почекайте трошки часу, а потім, як мудріша і старша людина, спробуйте ще раз налагодити контакт. А потім ще, і ще, і ще. На жаль, ніхто не казав, що буде легко. Головне – не припиняйте спроб. Важливо, не скільки разів ви впали, а скільки разів піднялися.

Як допомогти підлітку віднайти баланс із собою та оточенням

• Навіть якщо вашій дитині 16  років не полишайте розпорядку дня та принципу особистого простору. Підліток повинен розуміти, що, не зважаючи на те, що трапилось вчора, він завжди може розраховувати на смачний сніданок, власний простір та улюблені речі.
• Заохочуйте до академічного успіху. Важливо підтримувати інтерес до навчання, особливо до таких ключових предметів, як Українська мова та Історія України. Якщо бачите опір, спробуйте знайти нестандартні підходи до вивчення. Ми в OsviTech можемо вам у цьому допомогти, адже знаємо як зацікавити підлітків навчанням.
• Заохочуйте до спорту. Не треба примушувати робити те, чого він не любить. Наприклад: ходити до зали та тренуватися тричі на тиждень. Можна просто кататися на велосипедах, їздити на роликах.
• Слідкуйте за харчуванням. В період активного дорослішання підлітку потрібне збалансоване та смачне харчування. Однак, не слід заглиблюватись у 100% ЗОЖ, робіть похибку на смачну, але не корисну їжу. Так раціон стане більш гармонійним, та його можна буде легко підтримувати.
• Гарний сон. Це буває складним моментом, адже підліток може засиджуватися за телефоном або іграми до пізнього часу. Але висипатися дуже важливо. Нестача сну провокує зниження концентрації, розхитує нервову систему та підвищує стрес, впливає в негативну сторону на вагу. Дітям та підліткам потрібно 9–11 годин сну на добу.

Різні життєві ситуації, сплеск гормонів, перебудова організму можуть зробити з гарної дитини агресивно налаштованого підлітка. Батькам в цей період важко порозумітися зі своєю дитиною. Але важливо прагнути до взаєморозуміння і робити все, що допоможе вам подолати проблеми підліткового віку. Адже коли підлітку щось загрожуватиме, ви зможете прийти на допомогу, бо має довіру один до одного.