Як сваритися при дітях і чи можна це робити

Негативний вплив сварок в сім’ї у присутності дітей важко переоцінити. Для дітей це можна порівняти із руйнуванням світу в найепічнішому фільмі-катастрофі. Тому подумайте наступного разу, коли тон розмови почне підвищуватися. Хтось повинен бути розумнішим у цій ситуації. 

Намагайтеся опануй себе, перш ніж емоції візьмуть гору.

А для того, щоб вам було легше це зробити, ми детально зупинимось на негативних ефектах і впливах, які сварки батьків здійснюють на дітей.

Наслідки сварок

Тут є важливе зауваження. Лаятися при дитині не можна, а от сперечатися про різні життєві ситуації – можна. І це навіть корисно для дитини. Так вона буде бачити, що скільки людей, стільки й думок, і що сварка між людьми це не кінець світу, а спосіб знайти рішення. А ще можна відстоювати свою думку та поважати іншу сторону. Або інколи можна поступитися, а натомість теж щось отримати – це називається компроміс. Так дитина буде вчитися побутовій комунікації та принесе певні моделі згодом до своєї родини. І тільки від вас залежить, якими ці моделі будуть.

Але повернемось до наслідків

Погана поведінка. Так. А ви думали, ваша дитина просто нестерпна? Ми пропонуємо поглянути на це як на наслідок перебування під гнітом ваших партнерських скандалів. Коли дитина стає свідком або, учасником сварки між батьками, у неї самої всередині назріває шквал негативних емоцій. Як бути з ними, коли ти маленький і не знаєш, як діяти? Впоратися можна за допомогою криків, упертості, неслухняності, примх. Ця поведінка цілком може бути відповіддю на постійні сварки з чоловіком чи дружиною. Якщо ви ставите собі питання: що робити коли дитина б’є маму, слід негайно зупинити конфлікти всередині сім’ї та звернутися до фахівця, оскільки у вас навряд зараз буде ресурс, щоби покращувати одразу дві сфери життя.

Важливо: Не думайте, що дитина просто “зла” — часто це крик про допомогу, спроба привернути увагу або вивільнення накопиченого стресу.

У більшості випадків ви відвертаєтесь від усього та зосереджуєтесь на дитині. Дитина бере на озброєння цю стратегію поведінки. Вона прагне виплеснути все, що накопичилось. 

Часті хвороби. Ще одна сторона цієї медалі. А їх, на жаль, не дві. Причому на рівному місці. Ніби ви тільки пролікували дитину, а вона знову з нежитем та кашляє? Знайома ситуація? Річ у тім, що коли дитина відчуває, що її світ, який залежить від двох батьків, руйнується із кожною сваркою, то вона відчуває колосальний стрес. Стрес знижує імунітет і хвороба знову тут. Це яскраво показує, чому сварки шкідливі для фізичного здоров’я всієї родини.

Затримка мовленнєвого розвитку. Для молодших дітей це дуже актуально.  Так впливає стрес на дитину, і наслідки можуть бути непередбачувані. Діти, які часто стають свідками конфліктів, можуть перестати розмовляти. А молодші школярі гірше концентруються на  домашніх завданнях і можуть мати проблеми з навчанням, наприклад, із математикою.

Безвідповідальність. Така позиція народжується через сварки за виховання дитини у її присутності. Вона розуміє, що все одно не догодиш жодному з батьків, то навіщо старатися. Хай вони самі все вирішують.

Депресія чи підвищена агресивність. Коли дім перестає бути місцем спокою та відновлення сил, дитина може тривало перебувати у пригніченому стані та шукати психологічної підтримки де інде, і добре коли є надійні друзі та родичі, яки приймуть дитину з її емоціями.

Девіантна поведінка, часто у підлітків. Прагнучи відчути хоч трішки щастя, діти наважуються та куштують заборонений плід. Тобто пробують наркотичні речовини, курять, вживають алкоголь. Не розуміючи, що це всього лише низькопробний замінник щастя, який дасть негативні наслідки. Для розуміння соціальних наслідків конфліктів важливо вивчати родинну історію, історію України та світовий досвід.

Часто після того, як ви поварилися на очах у дитини, ви картаєте себе та звинувачуєте. Це не є конструктивним шляхом. Що сталося, вже сталося. Ви не маєте бути ідеальною людиною. Припиніть внутрішнє засудження. Принаймні, постарайтеся. А потім поміркуйте, як правильно вчинити у ситуації, коли ви відчуваєте, що ось-ось розпочнеться сварка, а поряд діти.

Що відчуває дитина, коли є свідком сварки

Тут не слід вдаватися до стратегії страуса: якщо я не бачу проблеми, значить її не існує. Не думайте, що ваша дитина не відчула негативних емоцій та що зараз ви ввімкнете мультики і вона про все забуде. Це не так.

Наслідки емоційного стресу показують, як впливають конфлікти на стосунки і здоров’я людей у довгостроковій перспективі.

• Страх і тривога
• Сум і смуток
• Злість і роздратування
• Почуття провини
• Розгубленість
• Безсилля

Всі ці емоції можуть проявлятися у фізичному вимірі, і дитина може почати страждати від: проблем з засинанням, кошмарів, нетримання сечі, нервового тика або гризіння нігтів, панічних атак.

Що точно не слід робити

• Примушувати дитину обирати чиюсь сторону.
• Питати її думку стосовно винуватості іншої сторони.
• Питати, кого більше любить дитина.
• Ставити любов та прихильність до одного з батьків ціною її спокійного життя.
• Лаятися, вживати нецензурні фрази та використовувати гострі сарказми.
• Голосно кричати, думаючи, що так надасте ваги своїм словам.
• Битися та фізично знущатися.
• Обтяжувати дитину недитячою інформацією про зради або залежності тощо.
• Сперечатися про виховання дитини при дитині.
• Дискредитувати іншу сторону конфлікту в очах дитини.

Що буде доречно

1. Показати, що сварка – це не кінець відносин. Хай дитина побачить, що після деякого часу батьки спокійно розмовляють про проблему. Хтось визнає, що був неправий, або батьки попросять вибачення один перед одним за підвищений тон та недоречні фрази. Якщо батьки все ж таки не дійшли згоди, то хай дитина бачить, що можна залишатися при своїй думці та при цьому поважати іншого. Це і є відповідь на питання, що таке сварка між людьми у здоровому форматі – розбіжність, яка веде до компромісу чи взаємної поваги.

2. Якщо дитина бачила сварку батьків і не бачила, як вони потім дійшли згоди, слід окремо їй все пояснити. Так ви розставите все по своїх місцях і знизите стрес вашої дитини. Також тут можна розказати дитині чому важливо розв’язувати конфлікт конструктивно. Таким чином ви покажете дитині приклад цивілізованої комунікації.

3. Дати собі час. Якщо ви відчуваєте, що шквал емоцій несе вас не туди, важливо зупинитися. Повідомити про це оточення. І буквально фізично покинути місце сварки. Пройдіться, подихайте. Так ви вгамуєте свої емоції, подивитесь на ситуацію з погляду здорового глузду. І наберетесь ресурсу, щоб потім продовжити бесіду конструктивно. Це також допомагає краще зосередитися на вирішенні побутових справ, а дитині навчанні, наприклад, засвоєння привал української мови, історичних фактів або читанні.

4. Не позбавляйте дитину права зробити власний висновок про ситуацію. Коли дитина стає свідком сварки, то слід пояснити, чому вона виникла. Навіть, якщо дитина про це не питає. Тільки зробіть це у доступній формі відповідно до віку вашої дитини. Не слід казати, що мама знайшла у телефоні тата листування з іншою жінкою, що він зраджує, що він негідник. Це зайва інформація. Просто скажіть, що у вас склалося враження, що тато вас обманює.

5. Пояснити, що конфлікти – це певна норма спілкування. Але як ми в них себе поводимо, і як ми з конфлікту виходимо – це дуже важлива навичка, яка не дається при народженні. Тобто конфлікт не дорівнює трагедії. Аргументованість та спокійний тон – дуже важливі. Можливість поглянути на ситуацію з точки зору іншої сторони – важлива. Отримати досвід перемоги, поразки та компромісу – важливо. Хотіти одного, а поводитися в моменті інакше – можливо. Ніхто не ідеальний і заслуговує на другий шанс.

6. Пояснити дитині, що вона аж ніяк не винна та не причетна до сварок між вами. Запевніть, що незалежно від конфлікту між вами, ви однаково завжди будете любити свою дитину, що б не сталося.

Сварки це частина життя, сподіваємось наші поради дозволять вам конструктивно їх завершувати.